Морально дуже важко, але тримаємось. Навіть якось ніяково нити, бо я хоча б не під обстрілами, як мої знайомі в Херсоні чи буквально будь-яке місто в Україні. Знайшла тут в Британії роботу, але бюрократія і перевірки тривають вже майже 2 місяці. Добре, шо я живу з сестрою і трохи сама заробляю, бо так померла б з голоду. Батькам довелось переїхати, вони зараз в Німеччині і пробудуть там деякий час. Вони перед цим намагались повернутись додому, але після тижня під обстрілами (а на Херсон падає одних тільки кабів по 70 в день) таки знову виїхали.

трошки фандомногоМоє ментальне здоров'я тримається на джебеванах, які разом з іншими трейні з бойз пленет примудрились повернути мене в кпоп. А також, на початку жовтня я ще й загреміла у фандом, який мертвий вже 5 років, і я трохи в шоці від себе, але маємо те шо маємо. І от нашо я пішла дивитись той старий продюс2, жила б собі зараз бл-дорамками і горя б не знала. Але ніт, так же не цікаво. Коротше, новий фандом, новий отп, купа контенту (бо фандом був дууууже активний), але поговорити про це ні з ким. Везе мені на такі штуки, шокапець. Тільки з китайцями в свій час поперло, бо всі мої знайомі як раз ту саму фазу проходили. Але то таке. Коротше, велкам ту май крейзі, хлопці.