наивный слэшер ^^ (c) Don't bother me, I'm living happily ever after (c)
Просидівши півтора місяця в російській окупації в Херсоні під постійними обстрілами не витримала і в середині квітня евакуювалась. Їхала автобусом три доби через Крим і московію до Грузії, потім літаком в Лондон, і з тих пір живу тут у сістера. Мою чудову Феєчку (собаку, яку ми завели на Різдво 2022) довелось залишити з батьками. Добре, шо батьки теж змогли евакуюватись (з Феєю, родичами і мащиною) в травні, бо буквально через декілька днів після цього росіяни приходили за моїм батьком до нас додому. Зараз батьки в Румунії, а в нашому будинку живе наша знайома. Після звільнення Херсон сильно обстрілюють, особливо наш район (прилітало сусідці в город, у нас попадали люстри і тріснуло скло на дверях), тому поки не повертаємось, але батьки вже на низькому старті. Хочеться додому.

Терористична організація росія програє, ми всі це знаємо, ми всі працюємо на перемогу і ніколи, ніколи не пробачимо.


@темы: семейство, жЫзня